Обійми Дощу

Київ, 10 грудня — сольний концерт, 5-річчя гурту, презентація синглу та кліпу

Написав Володимир 23 November, 15:26 в категорії , отримано 6 коментарів.

10 грудня 2010 року київський рок-гурт Обійми Дощу відсвяткує своє 5-річчя великим сольним концертом, підготувавши для шанувальників щирої, по-осінньому ліричної рок-музики 2-годинну музичну програму з презентацією нового двопісенного синглу та відеокліпу — не пропустіть цю важливу подію!

Концерт відбудеться в Києві у клубі Sullivan Room Kiev о 19:00. Квитки можна придбати у білетних касах Ольвія або замовити за тел.: (044) 590 55 55 чи на їх сайті (передпродаж — 50 грн., вхід у день концерту — 70 грн., для іногородніх — 50 грн. при пред’явленні квитка до Києва).

Коментарі

  1. Катя
    2 December, 04:38 #

    Нарешті, я дуже чекала на Ваш, саме сольний концерт…обов“язково будемо )

  2. N-DREY
    12 December, 00:03 #

    Знал бы раньше обязательно разместил бы афишу на своём сайте. Спасибо за музыку.

  3. Думлер Сергей
    15 December, 15:56 #

    Один наш поклонник написал отзыв о нашей музыке, который просто меня потряс!!!!
    Выставляю на обозрение для всех-барабанщик ОД Сергей.

    Це було минулої осені

    velimyr
    грудня 11-е, 14:34 Це було минулої осені, осені яку я так люблю. Я їхав додому, дивлячись в холодне скло потягу, на сіро-жовті осінні пейзажі, на холодну воду озер, на пожухле листя лісів, на криві вулички міст, які я проїздив. В відімкнувся від всього що відбувалося в потязі і слухав музику яка линула з плеєра, ніби повз вуха, прямо в мозок. Звуки плавили скло вагону, перетікали через мене і виливалися на опале листя, збурюючи його і змушуючи танцювати останній танець. Здавалося, що це вже не шматочок пластику і металу передає музику від автора до мене, а самі ці дерева почувши колись мелодію, тепер наспівують її, наспівують востаннє, готуючись зимувати. Співають спокійно і тихо:

    «…нічого я більш не хочу…. нічого мені не треба…тільки в рідні дивитись очі… побачить безмежне небо…»

    І в той момент я точно впевнився, що ця музика для дерев, а не для людей. Ці звуки, обрамлені в сплетіння слів, розділені на пісні і записані на шматку кольорового пластику – це річ більш вічна ніж я сам. Цю мелодію будуть і далі наспівувати осінні дуби, в ритм пісень «Обіймів Дощу» буде шелестіти трава, їх співатиме вода озер і річок, б‘ючись в береги. Музика цього гурту це суміш польових просторів і лісових запахів, це хрускіт гілля в осінньому лісі, це холод річкової води і гарячої людської крові.

    Минув рік, навіть трохи більше. Мені випала можливість побувати на сольному концерті гурту «Обійми Дощу». Не скористатися нею було б просто нерозумно. І от я стою посеред залу, тримаю за руку свою осінь, і оглядаюся навколо. Не має знайомих облич, всі трохи схвильовані і шоковані місцем де вони опинилися. Для мене це трохи незвично, коли в залі ти знаєш тільки одну людину, якось занадто я звик бути знайомий з усіма музикантами і їх шанувальниками.

    Але все різко обривається коли чиїсь пальці торкаються струни – починається звук. Спочатку він як тихий порух повітря, що тече зі сцени до тебе, змішуючись з димом і словами, потім це потужний буревій, що вириває тебе з реальності і несе, несе, несе… В якийсь момент я просто вимкнувся, між мною і сценою створився коридор стінки якого були зроблені з музики і я пішов цим коридором в тьмяне світло. Пішов і опинився десь посеред лісу, побачив самого себе, старих друзів, свої ж думки і ще багато всього. Я подорожував в просторі і часі, блукав в своїй підсвідомості і єдиними моїми поводирями в цій подорожі були пісні «Обіймів дощу» і запах волосся Світланки. Я подорожував осенями різних років, коли я був щасливий і нещасний, коли було чиї долоні зігрівати своїм подихом і коли я навіть не здогадувався що це можливо. Якщо мене записати скільки тривав концерт я навіть не зможу відповісти, для мене він розтягнувся на роки, повільні, тягучі роки які неспішно течуть перед очима. Можливо, такі рефлексії виникали тільки в моїй голові, але вже залишаючи залу я побачив дівчину що стояла і дивилася на порожню сцену затуливши половину обличчя долонями, в її очах читалося минуле, а може і майбутнє, яке вона теж згадала. Я побачив високого хлопця, який ніжно обіймав свою дівчину, по їхніх очах видно, що вони теж щойно повернулися з далекої подорожі.

    І це було прекрасним завершенням осені, бо цього року вона закінчилася не останнім календарним днем, а останньою нотою «Обіймів дощу», зіграною на концерті.

    Це було цієї осені, або минулої, а може і позаминулої… ні, це точно було моєї першої осені. Я чув ці звуки раніше, коли лежав малий в колисці, дивився у вікно і бачив як вітер зриває листя і кружляє ним в повітрі. Вже тоді ці мелодії існували…

  4. N-DREY
    19 December, 01:25 #

    Красиво

  5. Марина
    4 January, 07:05 #

    Боже, вже 5 років… Якби ви розуміли, скільки для мене важить ваша музика… Я пам“ятаю вас біля витоків, я з гордістю можу назвати себе однією із перших ваших фанаток… але на жаль, я досі не мала змоги побувати хоч на одному з ваших живих виступів… Проте пам“ятаю першу демку на ласт-фм, пам“ятаю, як плакала під пісню “Самотні ночі”, пам“ятаю, як після презентації цього сайту писала Володимирові на мило, щоб він повиправляв декотрі лексичні помилки, пам“ятаю, як агтіувала весь свій клас подивитись кліп “Мертве дерево і вітер”, пам“ятаю, як вирушала шукати місця, де його було знято (і саме з тих самих пір я неофіційно-традиційно щосуботи пропадаю в київських парках… ти ба, і ця моя звичка пов“язана із вами!..), пам“ятаю, як уболівала за вас через інтернет на різноманітних фестах і не могла нарадуватись із ваших перших перемог (3 місце на рок-ластівці, якщо не помиляюсь))), пам“ятаю, все пам“ятаю… Ви уже не молодий сирий студентський гурт із 6 піснями, і я вже не дурненька романтична школярка, котра може годинами дивитись в хмарне небо… Але як іноді приємно згадати оце “давним-давно…”, слухаючи отой старий, найперший, трішки бубонячий і шиплячий запис “самотніх ночей”… як приємно… Дякую вам)

  6. Думлер Сергей
    4 January, 14:20 #

    Марина, спасибо за отзыв, будем очень рады увидеть Вас на нашем концерте в качестве нашего суперфана с суперфанстажем.Думаю, что после таких отзывов наш лидер Володя Агафонкин будет еще с большим энтузиазизмом писать новые песни .Барабанщик ОД Сергей.

Залишити коментар

Форма коментарю




(Довідка по Textile)